ПТСР — що це таке? Посттравматичний стресовий розлад простими словами
ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) — це серйозний психічний розлад, який може розвинутися після переживання або спостереження травматичної події. В Україні, особливо під час повномасштабної війни, ПТСР став критично важливою проблемою — він зачіпає не лише військових, але й цивільних, що пережили обстріли, окупацію, втрату близьких.
ПТСР — це не слабкість характеру чи "вигадка". Це реальні зміни в роботі мозку: порушення нейрохімічного балансу, гіперактивність амігдали (центру страху), дисфункція гіпокампу (центру пам'яті) та префронтальної кори (центру контролю). Розлад може розвинутися внаслідок бойових дій, терористичних актів, природних катастроф, ДТП, сексуального або домашнього насильства, раптової смерті близької людини.
ПТСР часто супроводжується іншими психічними розладами: депресією (у 50% випадків), генералізованою тривогою, панічним розладом, алкогольною залежністю та розладами сну.
Симптоми ПТСР: 4 кластери за DSM-5
Міжнародна класифікація DSM-5 виділяє чотири основні групи симптомів ПТСР. Для діагнозу необхідна наявність симптомів з кожного кластеру протягом більше місяця з клінічно значущим порушенням функціонування.
| Кластер | Назва | Симптоми |
|---|---|---|
| B | Інтрузивні симптоми | Флешбеки, нічні кошмари, нав'язливі спогади, фізіологічні реакції на тригери |
| C | Уникання | Уникнення думок, спогадів, місць, людей, розмов про травму |
| D | Когнітивні/емоційні зміни | Негативні думки, провина, ангедонія, відчуженість, емоційна притупленість |
| E | Гіперактивація | Гіперпильність, здригання, безсоння, дратівливість, агресія |
Флешбеки (інтрузивні спогади) — це неконтрольовані, яскраві спогади про травму, що супроводжуються сенсорними образами (звуками, запахами, картинками) та відчуттям, ніби подія відбувається "тут і зараз". Людина може втрачати контакт з реальністю на кілька секунд або хвилин.
Уникаюча поведінка включає активне уникнення будь-чого, що нагадує про травму: місць, людей, розмов, телепередач, навіть власних думок та почуттів. Це може призводити до соціальної ізоляції та обмеження життя.
Негативні когніції включають постійні негативні думки про себе ("я зламаний", "це моя вина"), інших ("нікому не можна довіряти") та світ ("світ небезпечний"). Також характерні відчуття провини вижившого, сорому, гніву.
ПТСР у військових: бойова травма та реінтеграція
ПТСР у військових має специфічні особливості, пов'язані з характером бойових дій. Крім класичних симптомів, ветерани часто стикаються з "моральною травмою" — переживаннями, пов'язаними з моральними дилемами війни, втратою побратимів, необхідністю вбивати. "Вина вижившого" — відчуття провини за те, що вижив, коли інші загинули.
За статистикою, ПТСР розвивається у 15-30% учасників бойових дій. Ризик зростає при: тривалому перебуванні в зоні бойових дій, інтенсивних боях, пораненнях, втраті побратимів, участі в особливо травматичних подіях. В Україні діють спеціальні програми реабілітації ветеранів, включаючи психотерапію, групову підтримку, сімейне консультування.
| Фактор ризику | Вплив на ризик ПТСР |
|---|---|
| Бойові дії високої інтенсивності | Підвищує в 2-3 рази |
| Поранення (фізична травма) | Підвищує в 2 рази |
| Втрата побратимів | Підвищує в 1.5-2 рази |
| Попередні психічні проблеми | Підвищує в 2-4 рази |
| Недостатня соціальна підтримка | Підвищує в 1.5-2 рази |
ПТСР у дітей: вікові особливості та розпізнавання
ПТСР у дітей проявляється по-різному залежно від віку. Діти дошкільного віку можуть демонструвати регресію (повернення до молодших форм поведінки): знову смоктати палець, мочитися в ліжко, розмовляти "дитячою" мовою. Характерна травматична гра — повторювання сцен травми в грі без емоційного полегшення.
Школярі можуть мати труднощі з концентрацією, зниження успішності, агресивну або замкнену поведінку, соматичні скарги (головний біль, біль у животі). Підлітки з ПТСР часто демонструють ризиковану поведінку, зловживання алкоголем або наркотиками, суїцидальні думки. Дитячі травми мають довгострокові наслідки для психічного здоров'я.
Батькам важливо знати: дитячий ПТСР успішно лікується за допомогою спеціалізованої травмо-фокусованої терапії. Раннє звернення до дитячого психолога або психіатра значно покращує прогноз.
Діагностика ПТСР: шкала PCL-5 та клінічна оцінка
Клінічна діагностика ПТСР включає структуроване інтерв'ю та валідизовані психометричні інструменти. PCL-5 (PTSD Checklist for DSM-5) — найпоширеніший скринінговий інструмент, що складається з 20 питань, які відповідають діагностичним критеріям DSM-5. Порогове значення 31-33 бали вказує на ймовірний ПТСР.
CAPS-5 (Clinician-Administered PTSD Scale) — "золотий стандарт" діагностики, структуроване клінічне інтерв'ю, яке проводить кваліфікований спеціаліст. За МКХ-11 (код 6B40) також виділяють комплексний ПТСР (6B41), який включає додаткові порушення емоційної регуляції та самоідентифікації.
Лікування ПТСР: ефективні методи терапії
Доказово обґрунтовані методи лікування ПТСР включають спеціалізовані форми психотерапії. Травмо-фокусована когнітивно-поведінкова терапія (ТФ-КПТ) допомагає переробити травматичні спогади та змінити негативні когніції. EMDR (Eye Movement Desensitization and Reprocessing) — терапія десенсибілізації рухами очей, яка прискорює переробку травматичної пам'яті.
Пролонгована експозиційна терапія (PE) включає поступове, безпечне зіткнення з травматичними спогадами та ситуаціями уникнення. Когнітивна процесуальна терапія (CPT) фокусується на зміні негативних думок та переконань, пов'язаних з травмою.
Фармакотерапія може включати антидепресанти (СІЗЗС: сертралін, пароксетин — схвалені FDA для лікування ПТСР), а також допоміжні препарати за показаннями. Важливо: медикаменти призначає тільки лікар-психіатр. Комплексний підхід часто включає групову терапію, сімейну терапію та реабілітаційні програми.
Самодопомога та підтримка близьких
Окрім професійної допомоги, важливими є стратегії самодопомоги: регулярний режим сну (гігієна сну), фізична активність, техніки релаксації (дихальні вправи, прогресивна м'язова релаксація), уникнення алкоголю та наркотиків, підтримка соціальних зв'язків. Корисним може бути розвиток резильєнтності — психологічної стійкості.
Близьким людей з ПТСР важливо: дізнатися про розлад, бути терплячими, не тиснути на розповіді про травму, заохочувати професійну допомогу, піклуватися про власне психічне здоров'я. Емоційна підтримка є критично важливою для одужання.
Пройдіть безкоштовний тест на ПТСР за шкалою PCL-5 для первинного скринінгу. Пам'ятайте: тест не замінює професійну діагностику. При виявленні симптомів обов'язково зверніться до кваліфікованого спеціаліста — психіатра або клінічного психолога. ПТСР успішно лікується, і більшість людей значно покращують якість життя при правильному лікуванні.